• Ці проблеми намагаємося вирішувати зокрема через технологію формування творчої особистості, , що дає можливість кожному працювати в оптимальному темпі, поступово навчаючись прийомів розумової діяльності, методів розв’язання творчих завдань.

• Ця технологія забезпечує реалізацію основних положень і принципів особистісно зорієнтованого навчання.

• Колектив намагається працювати так, щоб кожен урок був спрямований на особистісний розвиток дитини з будь-якими можливостями і здібностями, нахилами та інтересами.Вивчення буде легким, якщо воно входить у сферу інтересів учнів, тому робимо акцент на проведення нестандартних уроків, що дасть можливість кожній дитині максимально реалізуватись відповідно до своїх потенційних можливостей.Методична робота

Методична робота в школі – спеціально організована діяльність педагогічного колективу, що створює умови для підвищення майстерності педагога. Вона зв'язує в єдине ціле всю систему роботи в школі.

Основні напрямки методичної роботи:

• ознайомлення та вивчення нормативних документів МОН України;

• надання реальної і конкретної допомоги педагогам у підвищенні їх професійної майстерності, пошук оптимальних шляхів підвищення результативності уроків;

• покращення роботи з обдарованими дітьми;

• вивчення та впровадження нових освітніх технологій у навчально-виховний процес.

У школі працюють 4 методичних об’єднання

• 1. Учителів суспільно-гуманітарного циклу (керівник Бабенко Н.П.).

• 2. Учителів природничо-математичного циклу (керівник Запорожченко Н.В.).

• 3. Учителів початкової ланки (керівник Марченко Т.М.).

• 4. Класних керівників (керівник Галян В.М.).

Робота шкільних методичних обєднань.

У І семестрі 2021-2022 навчальному році на засіданнях шкільних методичних об’єднань розглядалися різноманітні питання. Так члени МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу (керівник Бабенко Н.П.) обговорювали питання особистісно зорієнтованої спрямованості навчання, що є однією з умов педагогічного успіху, питання активізації розумової діяльності учнів через використання інтерактивних методів.

Учителі математики, фізики та хімії (керівник Запороченко Н.В.) розглянули питання діагностики підготовки учнів до навчання та шляхи підвищення рівня якості знань (за підсумками відвіданих уроків), обговорили методи проведення інтегрованих уроків, що є ефективним засобом підвищення інтересу учнів до навчання.

Члени методичного об’єднання початкових класів (керівник Марченко Т.М.) працювали над питанням «Ігри та ігрові прийоми для групової роботи на уроках», провели круглий стіл, де вирішували проблему неуспішності молодших школярів та як виявити прогалини у знаннях учнів.

Класні керівники та класоводи обговорювали проблему профілактики правопорушень серед школярів підліткового віку, обговорювали проведення позакласних заходів та класних годин на тему морального виховання ( керівник Галян В.М.).

На засіданнях всіх методичних обєднань обговорювались найактуальніші проблеми методології, а також специфіка викладання предметів у світлі концепції розвитку освіти України та завдань, які випливають із рішення районної КПП «Якісна освіта – запорука самореалізації розвитку особистості».

Картотека передового педагогічного досвіду

1. Виховання в учнів інтересу до предмета.

( Горб А.А. – українська мова та література – 1994-1995 рік)

2. Виховання моральних якостей учнів молодшого шкільного віку на традиціях народознавства.

( Демченко В.М. – початкові класи – 1994-1995 рік)

3. Шляхи та умови згуртування класного дитячого колективу.

(Запорожченко Н.В. – класний керівник – 1994-1996 роки)

4. Здійснення диференційованого підходу до учнів у процесі викладання математики.

(Запорожченко Н.В. – математика – 1996-1998 роки)

5. Роль гри у вихованні в молодших школярів інтересу до навчання.

( Сіда В.М. – початкові класи – 1996-1998 роки)

6. Творчі завдання з математики – засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

( Березорудська Л.С. математика – 2001-2002 рік)

7. Формування творчої особистості школяра засобами літератури

( Бабенко Н.П. – світова література – 2011-2012 р.)

8. Застосування інтерактивних технологій на уроках хімії та біології з метою максимального розвитку особистості .

( Ночовна В.Д. – хімія та біологія – 2012-2013 рік)

9. Розвиток емоційного інтелекту школяра засобами математики.

(Запорожченко Н.В. – математика – 2013-2014 рік)

КАРТКА

обліку перспективного педагогічного досвіду

1. Інформація про автора

Прізвище, ім’я ,по батькові: Бабенко Ніна Петрівна

Рік народження: 23.08.1966

Освіта: вища

Фах: вчитель російської мови та літератури

Звання,нагороди:Вчитель-методист; Грамота відділу освіти за досягнуті успіхи у навчанні і вихованні підростаючого покоління , 2006р.; Грамота райдержадміністрації за активну громадську позицію , за підтримку та розвиток художньої освіти молодого покоління , 2009р.; Грамота відділу освіти за сумлінну працю, 2011р.

Педагогічний стаж: 33 років

Посада: вчитель російської мови та світової літератури

Адреса досвіду: Теплівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Пирятинської

райдержадміністрації Полтавської області
2. Інформація про досвід

Тема досвіду: Формування творчої особистості школяра засобами літератури

Ким і коли вивчався досвід: 2011- 2012 рр. Горб А.А., заступник директора

Теплівської ЗОШ І-ІІІ ст..

Ідея досвіду :створення умов для формування творчої особистості школяра засобами літератури шляхом залучення учнів до пошукової, дослідницької та творчої роботи

Мета досвіду: створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей

школярів, атмосфери співробітництва, взаємодії учителя та учня

на уроках світової літератури; формування світогляду учнів,

їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції

Короткий зміст:

Зміст досвіду полягає у створенні сприятливих умов для формування системних знань та розвитку творчих здібностей учнів. Новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392, перед освітньою галуззю « Мова і література» ставить наступні задачі: удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури.

Світова література як навчальний предмет відіграє велику роль у вихованні особистості, яка здатна мислити творчо, яка спроможна самостійно орієнтуватися у сучасному ринковому середовищі. На уроках світової літератури збагачується емоційний світ учнів, розвивається образна пам'ять і уява, формуються естетичний смак, художнє мислення і розумові здібності, збільшується потреба у творчій праці, підвищується культура усного і писемного мовлення учнів.

Творчість – вища форма активності та самостійності в діяльності людини. Оцінюють її за результатом. Творча людина завжди досягає високих результатів у сферах своєї діяльності. Чим вищий рівень творчості, тим людина успішна.

Вплив творчості на розвиток особистості вивчав відомий вчений-дослідник Л.Виготський, який зазначив, що творчість має місце не лише там, де створюється щось абсолютно нове, а й там, де вноситься своє розуміння, щось по-своєму відтворюється, змінюється. Якщо є творчий процес, обов’язково буде і результат. Творча особистість досягне його за будь-яких умов. В кожній людині закладені творчі начала – вроджені можливості. Головне – розвинути ці начала. Проблеми формування творчої особистості хвилювали педагогів-практиків: В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського, А.С. Макаренка.

Психологічні дослідження підтверджують позитивну роль творчості у стимулюванні пізнавальних інтересів учнів, допитливості, дослідницької активності, здатності до знаходження оригінальних рішень та прогнозування. .Л. Куц у статті «Формування творчої особистості засобами художньої літератури» стверджує, що «творчі здібності – продукт саморуху, самостійного розв’язання задач і питань, самостійного розкриття закономірностей і зв’язків між предметами та явищами… Це продукт розвитку, причому розвитку вільного, за якого інтерес, захоплення і пристрасть – рушійні сили».

Навчання за своєю природою – процес творчий. А будь-яка творча діяльність вимагає постійного напруження сил. Головним об’єктому навчально-виховному процесі є кожна конкретна дитина. В основі досвіду лежить особистісно-орієнтоване навчання, використання інтерактивних та мультимедійних технологій. Урок світової літератури дає учням можливість поринути у світ творчості – знайомитися з художньою лабораторією письменника; знаходитись в умовах, коли треба написати листа герою, взяти участь в інсценівці, намалювати ілюстрацію до твору. Тому урок літератури не можна уявити поза творчістю, поза розвитком уяви учнів, фантазії, асоціативності мислення, образності, уміння естетично оцінювати життєві та мистецькі явища.

Однак, на уроках літератури деяку навчальну інформацію слід заучувати. Матеріал, який засвоюють учні, не завжди однорідний за своїм змістом і характером, тому, окрім ідейно-художнього змісту твору, учні повинні знати певні факти з історії його написання, біографії автора, теорії літератури (щодо визначення жанру цього твору) тощо. Ці знання є фоном, фундаментом, обов’язковою умовою для розгортання творчої діяльності учня.

Працюючи над проблемою розвитку творчих здібностей учнів, учитель урізноманітнює методи і прийоми навчання, види роботи, які виконують учні, адже одноманітність робить уроки сірими і буденними, що убиває в учнів бажання творчо мислити. Позаурочна діяльність з предмета є не менш важливою ланкою у розвитку творчих здібностей учнів.

Розвиток творчих здібностей учнів

Урок літератури

Позаурочна діяльність

- проблемний метод навчання;

- метод творчого читання;

- завдання для розвитку уяви у зв’язку з прочитаним;

- метод «зацікавлення» навчальним матеріалом;

- міжпредметні зв’язки;

- завдання пошуково-дослідницького випереджального характеру;

- завдання літературознавчого характеру;

- мультимедійні технології

- тижні світової літератури:

конкурс «Читач року»,

літературні вечори,

вікторини, брейн-ринги,

виставка дитячих творчих робіт;

гурток шкільного лялькового театру.

Лекцію, бесіду, самостійну роботу як форми спілкування учителя і учня реалізовуються через відповідні їм методи, прийоми і навчальні ситуації, які сприяють розвитку творчих здібностей учнів.

У своїй роботі велику увагу вчитель приділяє оптимальному вибору методів, прийомів і засобів навчання, які зумовлюються змістом уроку, характером і специфікою навчального матеріалу. Враховуються, безумовно, пізнавальні інтереси і можливості школярів, рівень їх інтелектуального розвитку.

Під час організації навчально-творчої діяльності школярів застосовуються такі методичні прийоми:

- класифікаційний огляд (для впорядкування ідей, що виникли в результаті «мозкової атаки»);

- порушена послідовність (для встановлення логічних зв’язків, перевірки знання тексту тощо);

- сенкан (для узагальнення інформації, спонукання учня розмірковувати над темою);

- «займи позицію» (спрямований на формування власної точки зору й уміння її відстоювати);

- передбачення (формує вміння робити передбачення, наприклад, за назвою твору);

- читаємо та запитуємо (формує вміння формулювати запитання та знаходити на них відповіді у тексті твору);

- запитання до автора (для глибшого розуміння тексту, активізації процесу читання).

Для розвитку творчих здібностей учнів ефективними є мовленнєво-творчі вправи, які застосовує у своїй діяльності вчитель:

- спрямовані на розвиток фантазії та уяви: «Уяви себе…», «Уяви собі…»;

- спрямовані на формування вмінь відстоювати власну думку: «Доведи думку», «Переконай учителя»;

- спрямовані на формування вмінь оцінювати результати роботи: «Оціни себе…», рецензування тексту.

Ефективним є проблемний метод, який активізує навчальну діяльність учнів, не залишає байдужим навіть самого пасивного школяра, вимагає ґрунтовної відповіді, яка спирається на відпрацьований матеріал уроку. Відповіді на проблемне питання є різними, вони дають можливість зрозуміти позицію учня, а також побачити глибину засвоєння ним теми уроку. Під час вивчення творчості Миколи Гоголя на початку уроку перед семикласниками ставиться проблемне питання «До якої культури належить спадщина Гоголя – до російської чи української?» ; вивчаючи творчість Петрарки у 8 класі, працююь над питанням «Чи актуальна творчість поета сьогодні, чому?»; під час роботи над творчістю Омара Хайяма працююь над питанням «Чому через 1000 років читачі усього світу не втрачають цікавості до творчої спадщини митця?» . До обговорення актуальних проблем художнього твору залучаються батьки через завдання, яке дається дітям. Так, вивчаючи тему «Вплив світу дорослих на світ дітей» (за романом Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра»), пропонується п’ятикласникам провести з батьками інтерв’ю на тему «Чи хотілося би вам повернутися в дитинство і чому?». Учні самостійно складають питання до інтерв’ю, вчаться бачити головні аспекти проблеми очима дорослих. Потім діти відповідають на питання «Чи хотів би ти стати дорослою людиною і чому?». Закінчуючи працювати над твором М.Твена, робиться висновок «Чому дорослі бажають стати дітьми, а діти - дорослими?».

Широко застосовується на уроках метод творчого читання, а саме:

- виразне читання учителя;

- читання окремих епізодів, сцен з п’єс;

- виразне читання учнів;

- коментоване читання;

- читання напам’ять.

Творче читання вимагає особливої уваги до слова, фрази, ритму. Цей метод дозволяє вчити дітей слухати і чути художнє слово, насолоджуватись ним, вчитись самим говорити і читати виразно.

Пропонуються також учням цікаві завдання для розвитку творчої уяви у зв’язку з прочитаним. Вивчаючи у 6 класі твір Даніеля Дефо «Пригоди Робінзона Крузо», учні здійснюють заочну мандрівку-екскурсію по безлюдному острову, яку проводить їм учень-екскурсовод або ж сам Робінзон Крузо. Також захоплюючою є уявна екскурсія восьмикласників в античний театр, де вони зустрічають метрів давньогрецької трагедії, знайомляться з літературними героями. Вивчаючи у 8 класі «Божественну комедію» Данте, учні мандрують колами пекла разом із Вергілієм - екскурсоводом. Таким чином, школярі мають можливість спробувати себе у ролі екскурсовода. Готуючись до екскурсії, учні краще засвоюють матеріал підручника, знайомляться із додатковою літературою, користуються інтернет-ресурсами. Пропонується учням створювати ілюстрації до прочитаних творів. Свої роботи діти захищають, а учні класу ставлять їм запитання.

З метою формування спеціальної підготовки з питань теорії літератури, біографії письменників, характеристики літературних напрямків використовується метод «зацікавлення навчальним матеріалом, адже знання є фундаментом,і учні повинні вміти аналізувати, синтезувати і виділяти головне в теоретичному матеріалі. Використовується асоціативний ланцюжок, він складається з біографіїяисьменника, характеристики літературних явищ . Працюючи над вивченням певної історико-літературної епохи (Античності, доби Відродження, класицизму тощо), школярі складають її «паспорт», в якому описують основні її характеристики. Під час вивчення творчості письменника повідомляються учням маловідомі факти з його життя або цікаву інформацію про історію створення художнього твору. Наприклад, щоб зацікавити особистістю Амадея Гофмана, повідомляється факт про кохання юної Юлії Марк до 35-річного письменника, яка брала у нього уроки музики і який на той час був одружений. Письменник чудово розумів відстань, яка була між ними, він тільки музиці й паперу відкривав свою шалену пристрасть. Під час написання «Крихітки Цахес…» Гофман перебував у хворобливому стані, і малюк Цахес відвідував письменника у його хворобливій уяві. Автор особисто узявся за створення ілюстрацій до твору з метою чіткої характеристики головного героя. Коли вивчалася творчість М.Булгакова, розповідали про те, що він певний період свого життя був морфіністом, і тільки винахідливість його першої дружини, яка під виглядом морфію робила чоловікові ін’єкції звичайної дистильованої води, дала йому змогу поступово позбутися згубної пристрасті. Згадувалося про деякі історії, пов’язані з екранізацією славетного роману Булгакова, про фатальність та витівки диявола під час зйомок.

Важливим етапом засвоєння програмового матеріалу є використання міжпредметних зв’язків. На уроках твори музики, живопису, художні тексти, історичні факти можуть бути як об’єктом дослідження, так і першоджерелом у творчому процесі, або фоновим матеріалом, що дозволяє сприймати художній твір і світовідчуття школяра цілісно, «по-іншому» (історичне дослідження «Гоголь і Україна», «Пушкін і Україна» тощо).

Учитель постійно ставить учнів у ситуацію самостійного здобуття знань, практикує завдання випереджального характеру. Найчастіше це відбувається під час вивчення творчості письменника та історико-літературних епох.

Серед вдалих спроб - проведення уроків з використанням мультимедійних технологій, створення проектів, міні-презентацій, досліджень. Попри всі переваги мультимедіа, впроваджуючи комп’ютерні технології у навчання, слід керуватися критерієм доцільності.

Важливе значення для розвитку творчих здібностей учнів має домашнє завдання, повинна існувати диференціація домашніх завдань (за характером, змістом та об’ємом).

Зокрема популярною для учнів є робота над домашніми індивідуальними завданнями, що передбачають розвиток обдарованості, творчих здібностей, заглиблень у літературознавчий, філософський, соціологічний контекст.

Учитель намагається розвивати творчі здібності учнів з початковим рівнем навчальних досягнень. Робить це поступово: від репродуктивного мислення до продуктивного, а відтак до творчого. Використовує фантастичну уяву, навчає запам’ятовувати зразки. Як зазначає Е.Мейман, «фантазія є першою формою діяльності, за допомогою якої свідомість дитини перероблює засвоєний матеріал наочних уявлень і перетворює цей матеріал на її справжнє духовне надбання». У таких учнів важливо підтримувати впевненість у своїх творчих можливостях, створювати умови для самовираження в межах своїх можливостей.

Форма відбору: атестація на підтвердження звання «старший вчитель»

Основні показники результативності:в учнів виникає інтерес до вивчення предмета;

збільшується кількість учнів , що бажають взяти участь у різних конкурсах; підвищується культура усного і писемного мовлення школярів; розвивається творча уява і самостійна розумова діяльність учнів; намічається тенденція поступового зростання успішності по предмету, збільшується відсоток якості знань

Форма узагальнення: Опис досвіду, методичні розробки

Експертна оцінка: Сучасне суспільство потребує людей нової

формації, які не тільки знають а й вміють, тобто є компетентними, а значить готовими до життя. Уроки світової літератури є важливими у цьому плані, тому що, знайомлячи з кращими зразками художнього слова, дають життєву настанову, розвивають духовність, а також формують ряд життєвих компетентностей: інформаційну, комунікативну, полікультурну, самоосвітню, мовну, творчого розвитку. отже метою сучасного уроку світової літератури стає вже не накопичення знань, а пошукова діяльність учнів, спрямована на формування вмінь і навичок орієнтуватися в інформаційному просторі, за допомогою знань пізнавати світ і себе. Запропонована система роботи якраз і ґрунтується на концепції особистісно зорієнтованого навчання і дає змогу сформувати особистість з міцними знаннями, здатну до самоудосконалення й розвитку творчих здібностей

Педагогічна діяльність вчителя має позитивний вплив на

суб’єктів навчально-виховного процесу, на розвиток їх

творчих здібностей, а також досягнуті певні успіхи, а саме:

v активна самоосвітня діяльність учнів;

v всебічний культурний розвиток школярів;

v інтерес до предмета, вироблення цілей самореалізації на уроці та в позаурочний час;

v зростання успішності, збільшення відсотків якості знань;

v підвищення культури усного і писемного мовлення школярів;

v розвиток соціальної та громадянської компетентностей.

Учителем створено навчально-методичне й дидактичне

забезпечення, яке може бути використане вчителями

інших навчальних закладів.

Заходи щодо розповсюдження досвіду: Методичні розробки

Місце збереження матеріалів досвіду:Теплівська ЗОШ І-ІІІ ст.. Пирятинської райдержадміністрації Полтавської області

Картка обліку перспективного педагогічного досвіду

1.Інформація про автора

Прізвище, ім'я, по батькові: Запорожченко Наталія Василівна.

Рік народження: 06.06.1962

Освіта: вища

Фах: вчитель математики

Звання, нагороди: вчитель-методист

Педагогічний стаж: 33 років

Посада: вчитель математики

Адреса досвіду: Теплівська загальноосвітня школа I-III ступенів

Рік вивчення досвіду: 2012-2013 – заступник директора Горб А.А.

2.Інформація про досвід

Тема: «Позитивні емоції на уроці - один із способів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці математики»

Мета досвіду:

Створення емоційно значимих для дитини ситуацій, які спонукають її до самовираження, створюють умови для вмотивованого здобуття знань, подальшого пізнання , вивчення, дослідження, сприяють розвитку ціннісного ставлення до знань, до навколишнього світу, до людей, спонукають до творчості та віри в себе і свої можливості.

Короткий зміст

Педагоги часто згадують своїх учнів, які закінчили школу і, аналізуючи їх досягнення, дивуються: чому діти-відмінники часто не мають високих досягнень у житті. Адже на уроках відповіді цих дітей були зразком і прикладом для інших. А шибеники і хитруни, які створювали чимало проблем вчителям та своїм однокласникам, далеко попереду у досягненнях і матеріальних достатках.

На думку американського вченого Девіда Гоулмена, не існує міцного зв'язку між IQ( коефіцієнт iнтелектуального розвитку) та успіхом в житті. Цей успіх переважно пов'язаний із рівнем розвитку емоційного інтелекту. Тож тепер можна по-новому визначати, що означає бути розумним, враховуючи, що саме EQ (коефіцієнт розвитку емоційного інтелекту) є провісником успіху.

Як допомогти дитині знайти правильну дорогу в шкільному житті? Як правило, дорослі зосереджують свої зусилля тільки на тренуванні дітей в різних учбових уміннях. Забувають, що дитина в школі не тільки читає, пише і обчислює, але й роздумує, хвилюється, переживає, оцінює себе, своїх друзів. І допомагати їй треба перш за все в розумінні самого себе і нового місця у колективі, свого значення у взаємодії з учнями і вчителями. Допомагати в пошуку своїх ресурсів, ствердженні віри в себе, свої можливості і сили для подолання шкільних труднощів. Тоді дитина в школі буде пізнавати не тільки зовнішній світ, але й самого себе В цій гармонії шкільна стежка буде успішним і радісним початком широкої та успішної дороги життя. Чому часто далеко не найрозумніші учні досягають успіху, а деякі майже генії стають жебраками? Успіх людини великою мірою залежить від її емоційного інтелекту. Дослідження зарубіжних учених вже давно довели, що високий рівень загального інтелекту (IQ) не гарантує його володареві успіху в кар'єрі або щастя в особистому житті. Не дивлячись на те, що наша культура й досі сконцентрована на отриманні академічних знань і абсолютно ігнорує емоційний інтелект (ЕQ), саме від нього залежить успіх кожного.

Факти підтверджують, що емоційно адаптовані люди - ті, хто добре керують своїми почуттями та розуміють чужі, - мають переваги у всіх сферах, де важливо швидко розібратися в нестандартних ситуаціях: чи то романтичні відносини, політика або освіта. Вони підключають до розуму емоції, використовуючи його ефективніше. Люди, які не можуть упорядкувати своє емоційне життя, постійно знаходяться у стані внутрішньої боротьби, що заважає їм концентруватися на роботі і чітко мислити.

Приведемо найбільш загальне формулювання: ЕQ - здатність людини тлумачити власні емоції і емоції тих, що оточує їх, щоб використовувати отриману інформацію для реалізації своїх цілей.

На відміну від (IQ), рівень якого багато в чому визначений генами, рівень ЕQ залежить від зусиль самої людини. Розвиток емоційного інтелекту - складна робота, але саме вона підвищує особисту ефективність. ЕQ дозволяє, наприклад, в потоці негативних емоцій побачити причину негативу, причину цієї причини і т. д., після чого тверезо оцінити ситуацію і розумно на неї відреагувати.

Емоції завжди існують, ми завжди щось відчуваємо. Та у школі часто чути: «Будь спокійним і серйозним! Будь раціональним!» і не схвалюють емоційності. Сфера людських почуттів, як правило, залишається поза колом педагогічних інтересів. Але ж завдяки існуванню емоційного інтелекту людина відрізняється від найсучаснішого комп'ютера зі штучним інтелектом.

Цілісне сприйняття світу відбувається лише тоді, коли людина не тільки аналізує події, а й ставиться до них емоційно.

Маємо знати і враховувати, що:

> емоційно значимі для дитини ситуації спонукають її до
самовираження;

> емоції створюють «платформу», на якій виписуються нові знання;

> емоційно забарвлені знання мотивують дитину до дальшого
пізнання, вивчення, дослідження;

> освіта, яка задіює емоційну сферу людини, сприяє розвитку ціннісного ставлення до знань, до світу, до інших людей.

Російський дослідник-психолог Вікторія Юркевич висловлює парадокс: емоційний інтелект піддається розвитку і спрямованому навчанню в більшій мірі, ніж абстрактно-логічний. Основний вік для формування емоційного інтелекту припадає на три роки. Але є дані, що значні зміни можуть відбуватися до 20 років. (В.Юркевич. Проблема розвитку емоційного інтелекту, журнал «Весник практической психологии» №3, 2005).

Для розвитку емоційної компетентності і керування емоціями дуже важливо вдосконалювати процеси сприйняття і емоційну оцінку дійсності. Основний спосіб розвитку емоційного інтелекту полягає в стимулюванні фантазії та уяви дитини, використовуванні сюжетно-рольових ігор, як основного засобу розвитку ЕQ.

Емоційно обдаровані люди - ті, хто вміє керувати своїми почуттями і враховує почуття інших. Маючи розвинену емоційну грамотність, вони створюють навколо себе ауру доброзичливості, вступають в конструктивну взаємодію, успішно працюють в команді. Дуже важливим для подальшої ефективної роботи є емоційний стан, з яким діти прийшли на урок .Виявити його допомагають веселі та сумні смайлики або вибір кольору, що відповідає настрою школярів. Учитель в такому випадку бачить загальну картину і може корегувати настрій добрим словом, смішним фото чи малюнком.

На уроках Наталії Василівни часто діти за бажанням говорять один одному щось приємне, компліменти. Можливо, комусь здається це зайвим, даремно витраченим часом, але хороший настрій у роботі все компенсує.

Математика вчить дітей логічному мисленню тобто вчить думати, міркувати, навіть фантазувати. Найкраще запам'ятовується те, що можна побачити, потримати в руках, десь використати. В цьому мені допомагають інтерактивні методи навчання. На уроках і вдома ми малюємо свої емоції, використовуючи геометричні фігури, клеїмо їх, розфарбовуємо і навіть «бігаємо» між деревами. З великим задоволенням кожен презентує свою модель чи малюнок.

Вона знайомить учнів з картинами відомих художників, які в своїх творах також використовували геометричні фігури. Цікаво слухати їх враження про те, що вони бачать на картині. Затрачений час компенсує перевіркою теоретичного матеріалу за допомогою гри «Світлофор».

Вивчаючи тему, вибирає в ній основне і розміщує на сенсорних хрестах у вигляді яскравих картинок. Самостійні роботи намагається робити по можливості більш практично спрямованими у супроводі класичної музики. Діти дуже люблять взаємоперевірку, адже завжди хочеться дізнатись, що там у сусіда в зошиті, побувати в ролі вчителя, оцінити чиїсь знання і порівняти їх зі своїми.

А.С. Макаренко сказав: «Треба зазначити, що між грою і роботою немає великої різниці. В кожній грі є насамперед робоче зусилля думки.»

Ефектною є поява на уроці казкового героя: ляльки у вигляді клоуна Басі, старшокласника у костюмі Незнайки , доброї феї, чи просто листа, який принесла тьотя Люда - черговий технічний працівник. Тут завжди спрацьовує ефект несподіванки, очікуваної радості. І хоча всі розуміють, що це видумка, але ж навіть дорослі люблять казки і мультики.

Тоді прочитана вчителем задача уже не просто складне завдання з математики, це задача з казки, і її хочеться розв’язувати. Це тільки здається, що математика наука суха і казки в ній немає. За бажанням її можна знайти будь-де. Уроки-казки супроводжуються кольоровими ілюстраціями, різнобарвними картинками, які викликають в учнів естетичні емоції, відчуття краси математики. Казки та ілюстрації до них інколи виготовляють самі учні. Іноді як домашні завдання на вихідні або на канікули пропоную написати математичну казку школярам чи скласти задачу, все це допомагає формувати уяву. Особливо це важливо в 5 та 6 класах у процесі підготовки до вивчення геометрії. Крім того, на уроках, на яких знаходиться час для казки, завжди панує гарний настрій, а це - запорука продуктивної праці. Казки часто допомагають зрозуміти, чим живе учень, про що мріє. Створюючи казку, діти творчо підходять до завдання, вигадують, виявляють літературні здібності. Сама казка — це незвичне явище на уроках математики, а все незвичне робить дітей сміливішими. Хоча казка завжди викликає в дитини почуття радості і зацікавленості, все-таки проводити такі уроки варто не частіше 1—2 рази на рік.

Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, можна проводити сюжетно-рольові ігри з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати, як правильно застосовувати знання. Такого типу уроки не мають чітко визначеної структури, його етапів. Велика роль тут відводиться вчителю, як творчій особистості. Наприклад, при вивченні теми у 6 класі «Розв’язування рівнянь», навчаючи учнів переносити доданки через знак рівності, учні забувають міняти знаки доданків на протилежні. Тому, враховуючи індивідуальні особливості дітей, вчить уявляюти невідомі доданки «слонами», а відомі «індиками» або жителями двох країн: Лівої і Правої, а знак рівності – кордоном, переходячи через який, треба міняти паспорт, тобто знак доданка. Такі асоціації дають значно більший ефект, ніж просто заучування правил. У 5 класі при вивченні теми «Множення десяткового дробу на розрядну одиницю» кому ми уявляємо маленькою мишкою, яка перебігає через цифри і її життя залежить від правильної команди з боку учня.

У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити в гру. Ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, привчають до колективних форм роботи.

Все це допомагає підтримувати дитячу увагу, певний емоційний баланс між відповідальністю за усвідомлення непростого матеріалу і «очікуванням радості». Додають впевненості у своїх силах психологічні тренінги: «Я учень, я хочу все знати. Я розумний» та ін. Батьки розповідають, що іноді діти повторюють їх навіть вдома, коли задачу розв'язати швидко не вдається.

По можливості задачі супроводжуються малюнками , фотографіями.

Тоді вони мають не тільки розвиваючий ефект, а й виховний, пізнавальний, емоційний. Особливо фото на контраст. Наприклад, красиві краєвиди природи змінюють краєвиди зі смітниками.

Слова забуваються, а картинка залишається в підсвідомості. Обов’язково треба таку задачу потім сформулювати мовою математики, показати до неї коротку схему.

Підводячи підсумки уроку, учителька цікавиться, з яким настроєм діти ідуть з уроку. Крім вправ по заданій темі практикую скласти задачу чи подумати над соціально чи морально значимою проблемою.

Учні нашої школи, починаючи з початкових класів, з великим бажанням беруть участь у міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру».На жаль, у старших класах цей інтерес втрачається. Це зв’язано з багатьма причинами.

Програмовий матеріал старшокласників, на думку вчителя , перенасичений в рамках програми і передбачає (під керівництвом учителя) більше працювати самостійно, вдома . Тому тут значно важче вчителю відступати від стандартів в зв’язку із складністю матеріалу та швидким темпом викладання, особливо враховуючи невисокий рівень підготовленості старшокласників та їх загальне небажання прикладати якість зусилля для засвоєння знань взагалі, особливо вдома( маючи амбітні плани на майбутнє).Тому старшокласникам цитуються мудрі слова великих людей, що наштовхують на роздуми, розказуються притчі зі глибоким змістом, розв’язуються задачі парадокси, розгадуються стереокартинки, проводяться уроки - конференції, змагання, засідання за круглим столом, захист проектів на задану тему( 1-2 рази на рік). Працюючи із старшокласниками, головне- не втратити взаєморозуміння, певний авторитет. Адже в цьому віці думка дорослих для дітей часто відступає на останній план або зовсім ігнорується, первинною є позиція друзів, однолітків, яка часто не допомагає в прагненні навчатись.

Учитель та учень матимуть проблеми із взаєморозумінням, якщо емоції дітей будуть заборонятись («Припиніть сміятись...»), витіснятись («Мені все одно...»), відчужуватись («Хлопчики не бояться...») , накладати табу на їх виявлення («Не показуй іншим, який ти ...»). Відкритість спілкування грунтується на емоційній свободі ( а не вседозволеності), яка дозволяє бути самим собою, бути природнім і справжнім у стосунках.

Соціологи стверджують, що перебуваючи під постійним тиском учителів і батьків, дитина переживає стрес, стає дратівливою. Постійні стреси приводять до так званої емоційної інтоксикації. Що ж робити, щоб уникнути цього? Рекомендовано контролювати рівень фізичних та емоційних навантажень, прагнути зменшити стресові фактори, які породжують негативні емоції, вчити всіх учасників навчально-виховного процесу керувати своїми емоціями ( вчителів особливо).

Розвиваючи рівень емоційного інтелекту засобами математики, вчителька зробила висновки про те, що:

1.Позитивне емоційне забарвлення-могутній мотиваційний фактор у навчанні. Випускники нашої школи підтверджують свої бали з математики при вступі у вищі навчальні заклади такі як КНЕУ, КПІ, НТУ та ін.

2.Взаєморозуміння учителя з учнями, створення аури доброзичливості, відкрите спілкування сприяють тому, що випускники, які обрали робітничі професії, радо діляться з учителем своїми досягненнями чи проблемами.

Згасання емоцій рівносильне втраті щастя. Адже лише розвинута емоційна сфера є джерелом радості..

Форма відбору: Атестація та підтвердження звання «вчитель-методист»

Основні показники

результативності: Підвищився інтерес до математики учнів з різним навченості, покращилися стосунки учнів між собою та учнями і вчителем, навчальний курс набув більш цікавого практичного спрямування .

Форма узагальнення: Опис досвіду , методичні розробки

Експертна оцінка: В умовах особистісно зорієнтованого навчання вчитель виходить з інтересів учнів, емоційно значимі для дитини ситуації спонукають її до самовираження, створюють умови для вмотивованого здобуття знань, подальшого пізнання , вивчення, дослідження, сприяють розвитку ціннісного ставлення до знань, до навколишнього світу, до людей, спонукають до творчості та віри в себе і свої можливості. В процесі навчання діти вчаться керувати своїми емоціями, учаться створювати ауру доброзичливості та позитивного ставлення до світу. Учителем визначені шляхи підвищення ефективності уроку: раціональний вибір мети і завдань, змісту і структури, методів і прийомів активного навчання, вміле поєднання групових та індивідуальних форм навчання на основі диференціації, системи використання різних видів самостійної роботи.

Використання ППД дає змогу сформувати особистість з міцними знаннями й пізнавальним досвідом, стійким прагненням удосконалювати логічне мислення, набуті знання і вміння, розвивати творчі здібності.

Новини методичної роботи

У листопаді 2019 року відбулося засідання педагогічної ради з порядком денним «Про поєднання інноваційних і традиційних форм і методів роботи як один із напрямків підвищення якості навчально-виховного процесу», Вивчав це питання і доповідав на засіданні педагогічної ради заступник директора Горб А.А. У виступі заступника та вчителів-предметників йшла мова про те, що соціальні перетворення в українському суспільстві змінили орієнтації в освітній галузі і вимагають удосконалення української національної школи. У зв’язку зі зміною соціальних вимог відбувається переосмислення ролі вчителя в процесі модернізації системи освіти, підвищено вимоги до нього. Від пояснювально-ілюстративного методу трансляції навчального матеріалу вчитель має перейти до нових методів, у яких посилено творчий компонент. Головна стратегія педагогічної діяльності має бути спрямована на формування духовного світу особистості, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.

Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого використання елементів інноваційних педагогічних ідей та технологій, упровадження елементів комп'ютерних знань, а також оптимального поєднання традиційних і нетрадиційних форм навчання. Учителі нашої школи використовують у своїй роботі інноваційні технології навчання, і ми переконалися в цьому, відвідуючи уроки своїх колег. Але цей процес розрахований на творчість учителя, на його постійне вдосконалення. Як відомо, одним із видів інновацій є нестандартні уроки. Адже саме на таких уроках учні вчаться приймати рішення та робити вибір, співпрацювати з іншими людьми, виявляти ініціативу, працювати з великим обсягом інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз тощо. Так наприклад, вчителька зарубіжної літератури Бабенко Н.П. провела в І семестрі цього уроку такі зокрема уроки:

6 клас – урок-конференція «Моральні проблеми в баках І Крилова»

7 клас – урок-репортаж «Утілення в образі Айвенго кодексу лицаря».

8 клас – урок –перезантація «Поняття про античність, її хронологічні межі. Специфіка розвитку давньогрецької культури».

10 клас – урок-пошук істини «Соціальний, моральний і філософський сенс бунту Раскольникова».

Достатню увагу приділяє проведенню нестандартних уроків учитель української мови та літератури Яремко Н.М.. Нею проведені такі уроки:

Українська література – 7 клас – лист літературному персонажу за повістю І. Франка «Захар Беркут».

Українська література – 7 клас – запитання до автора за повістю І. Франка «Захар Беркут». Цікаві уроки проводить вчитель хімії та біології Ночовна В. Д. Нею проведені такі нестандартні уроки:

- урок хімії в 9 класі за темою «Розчини» (навчальні проекти)

- урок основ здоровя в 6 класі за темою «Проблеми неправильного харчування» (метод тренінгу).

До нестандартних уроків готуються заздалегідь. Такий урок є ніби верхівкою айсбергу, оскільки основна навчальна діяльність відбувається на стадії підготовки до нього.

У своїх виступах вчителі щколи обмінялися досвідом роботи з проведення нестандартних уроків та використання на них елементів інноваційних технологій, інтерактивних форм і методів роботи

Із заключного слова заступника директора.

Наша сьогоднішня розмова мала здебільшого навчальний характер. Нам хотілось би, щоб почувши ще раз про ту чи іншу педагогічну технологію, ви не пропустили її повз вуха, а взялися за її втілення, адже життя не стоїть на місці, ставлячи перед нами нові вимоги і нові умови. Якщо ми хочемо іти в ногу з часом, то мусимо прислухатися до всього нового, хоча, як кажуть, усе нове – це давно забуте старе. До того ж народна мудрість говорить: «Той, хто звертаючись до старого, здатен відкрити нове, гідний того, щоб бути вчителем».

У листопаді 2019 року творчою групою організовано і проведено засідання круглого столу «Особистісно орієнтоване навчання та його вплив на виховання в учнів інтересу до предмета». Відкриваючи конференцію, заступник директора школи Горб А.А. відмітив, що скільки існує школа, скільки й точаться розмови про те, як зробити її другою домівкою для школярів, як зацікавити їх нелегкою працею навчання. Хочеш наукою виховати свого учня, люби свою науку і знай її, і учні полюблять тебе і науку, і ти виховуваєш їх, але коли сам не любиш її і не навчиш любити учня, то скільки б ти не примушував учити, наука не справить виховного впливу, а значить не можна буде говорити і про виховання інтересу до того чи іншого предмету. Своїм досвідом поділились учителі середніх та старших класів. Учитель географії Гончаренко Іван Григорович відзначив: для того, щоб слово вчителя хвилювало, зацікавлювало дітей, йому потрібно бути людиною знаючою, здатною захоплюватись і захопити своїх учнів глибинами життя. Найважливіше в нашій праці- бачити в своєму учневі живу людину. Навчання не повинно бути перекладанням знань з голови педагога в голову учня. Навчання- це насамперед живі людські стосунки між педагогами і дітьми.

На думку вчителя української мови та літератури Галян Валентини Миколаївни, всі уроки для учнів повинні бути відкриттям. А такими вони можуть бути тільки тоді, коли учні на уроках будуть почувати себе господарями, намагатимуться працювати так, щоб їхні відповіді мали не тільки репродуктивний, а й творчий характер, оперуватимуть в розмові, що точиться на уроці, на тільки загальновідомими прикладами, але й власними, ділитимуться своїми враженнями, думками, почуттями, використовуватимуть додаткову літературу, періодичну пресу.

Цікаво та змістовно пройшов у школі в січні 2020 р.семінар-практикум «Педагогічна творчість, У чому її суть».

Розпочався він із теоретичного заняття «Умови успішного розвитку творчих здібностей дитини», яке підготував і провів заступник директора школи Горб А.А. Потім протягом листопада - грудня було організовано взаємовідвідування уроків. Учителі мали змогу продемонструвати своїм колегам практичне використання на уроках і в позаурочний час традиційних та нетрадиційних форм роботи.

Заслуговують на увагу уроки вчителя-методиста, учителя зарубіжної літератури Бабенко Ніни Петрівни, вчителя-методиста, учителя математики Запорожченко Наталії Василівни, учителя вищої категорії, учителя української мови та літератури Галян Валентини Миколаївни, учителя вищої категорії, учителя початкових класів Марченко Тетяни Миколаївни.

Високу оцінку колег одержав урок зарубіжної літератури в ІІ класі «Утвердження сили творчості і кохання в долі героїв роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита».(Уч. Бабенко Н.П.) Педагог успішно справилась із завданням допомогти старшокласникам осмислити сторінки роману, де йдеться про трагізм долі митця, усвідомити силу творчості й кохання в творі; виховувати шанобливе ставлення до одвічних людських цінностей, прагнення до щирості та гармонійних взаємин. Учительці вдалося створити радісну, доброзичливу,творчу атмосферу співпраці педагога з учнями, у якій вони є першовідкривачами всіх таємниць світу.

Вдало проведено на уроках української літератури мозковий «штурм», розминку «мікрофон», інтелектуальну гру «Вгадай моє хобі», учні також презентували виконані домашні завдання. Під час роботи в групах учні вчилися визначати риси і життєві правила, притаманні людині, яка живе в гармонії з природою, дбає про своє здоров’я, вміє керувати собою, виховує себе. При проведенні цих уроків Валентина Миколаївна враховувала індивідуальні особливості учнів, раціонально використала час, дбала про розвиток самостійного мислення шестикласників, їх творчої активності.

Вчитель математики Запорожченко Наталія Василівна в умовах особистісно зорієнтованого навчання виходить з інтересів учнів, створює на уроках емоційно значимі для дитини ситуації , які спонукають її до самовираження, створюють умови для вмотивованого здобуття знань, подальшого пізнання , вивчення, дослідження, сприяють розвитку ціннісного ставлення до знань, до навколишнього світу, до людей, спонукають до творчості та віри в себе і свої можливості. В процесі навчання діти вчаться керувати своїми емоціями, учаться створювати ауру доброзичливості та позитивного ставлення до світу. Учителем визначені шляхи підвищення ефективності уроку: раціональний вибір мети і завдань, змісту і структури, методів і прийомів активного навчання, вміле поєднання групових та індивідуальних форм навчання на основі диференціації, системи використання різних видів самостійної роботи.

Алгоритм дій педагогічного колективу Теплівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

щодо реалізації виховання культу сім′ї у школі

Мета: Забезпечити гармонійний всебічний розвиток особистості та підготовку її до самостійного життя через тісну співпрацю школи, сім´ї і громадськості

2019-2020 навчальний рік

1. Опрацювання та апробація посібників та методичних рекомендацій щодо виховання культу сім′ї. Вересень 2019. Педколектив, директор

2. Аналіз можливостей педагогічного і батьківського колективів. Визначення цілей і завдань, які школа повинна реалізувати, згідно виховної моделі школи. Вересень 2019 , директор

3. Здійснення корекції в календарних планах вчителів – предметників, в планах класних керівників, шкільних методоб´єднань та в плані роботи школи. Вересень 2019 дирекція школи

4. Створення творчої групи з даної проблеми. Розробка плану заходів щодо виховання культу сім′ї. Організація проведення занять для старшокласників по пренатальній педагогіці.

Вересень 2019, дирекція школи, психолог школи, творча група

5. Апробація форм та методів роботи щодо виховання культу сім′ї на уроках та в позаурочний час. Відвідування уроків дирекцією школи та членами творчої групи.

Протягом року. Результати на нараді при директ. –квітень 2020

6. Формування відеотеки щодо виховання культу сім ї Протягом року, заступник, члени тв. групи

7. Вивчення досвіду кращого сімейного виховання в школі.

Протягом року, заступник директора, узагальнення на засіданні МО класних керівників в квітні 2020року.

8. Поповнення списку інформаційних джерел (літератури, адрес сайтів) Протягом року , творча група

9. Тренінг для голів батьківських комітетів класів «Актуальні проблеми сімейної взаємодії».

Жовтень 2019 педагог-організатор

11. Налагодження діяльності гарячої лінії довіри для батьків.

Протягом року

12. Залучення батьківської громади до проведення гурткової та клубної роботи. Протягом року , дирекція школи

13. Започаткування рубрики «У родинному колі» на веб-сайті школи. Щоквартально, педагог-організатор

14. Провести моніторинг реалізації виховання культу сім´ї. серед класних колективів школи.

Травень 2020 , дирекція школи.

15. Підведення підсумків роботи. Аналіз прорахунків. та визначення завдань на наступний рік.

Червень 2020, дирекція школи

с. Теплівка, Лубенський район, Полтавська обл.. Теплівська зш І-ІІІ ст.

Методична робота