Історія рідної школи.

    Учні школи є активними учасниками операції «Історія рідної школи».
      Для того, щоб більше дізнатися про минуле освіти в нашому селі, членами пошукового загону довелося розшукати та зустрі-тися з багатьма жителями с. Теплівка похилого віку, які зберегли в своїй пам’яті події, пов’язані зі становленням освіти на селі, про перших вчителів та про умови, в яких проводились перші заняття. Щира вдячність за надану інформацію щодо історії Теплівської школи від членів пошукового загону жителям с. Теплівки: вчителям Клименку Івану Карповичу, Сердюку Григорію Івановичу, Одинокій Катерині Іванівні, Стегній Галині Миколаївні та багатьом іншим колишнім вчителям та учням школи.
        Ось що дізналися члени пошукового загону із спогадів одно-сельців про історичне минуле Теплівської школи:
        З 1876 року в с. Теплівка  вже діяла початкова школи з трьо-хкласним навчанням. Про це мається документ – посвідчення ці-єї школи, видане місцевому жителю Гришку Йосипу Йосипови-чу про те, що він успішно закінчив означену школу і має певні  військові пільги як випускник цього навчального закладу.
   
      Документ зберігається в місцевому краєзнавчому музеї.
      Вчителям першої школи були священики, а першою світсь-кою  вчителькою була Мотрона Іванівна, яка почала працювати  в 1920 році.
       З 1920 року  дітей Теплівської школи навчає Феодосія Мико-лаївна Бондаренко – сестра відомого академіка-селекціонера Ре-месла Василя Миколайовича, нашого славетного земляка, який народився, виріс і    навчався в с. Теплівка.
                                    

         Спочатку школа знаходилась у різних пристосованих при-міщеннях. В 1914 році царським урядом  було зведено цегляну будову, яка збереглася до цього часу і використовується частко-во як приміщення Теплівської сільської ради та дитячий садок.

        
         Навчалися діти і в іншому приміщенні, яке було збудоване земством в с. Сурмачівка, що згодом увійшло до складу села Те-плівка. В спорудженні будівлі Сурмачівської початкової школи брали участь юнаки та дівчата, які згодом стали членами першо-го комсомольського осередку, керівником якого в 1920 – 22 ро-ках був  Капштик  Григорій Степанович. Пізніше він працював інспектором шкіл району.
         Ще одна неповна середня школа, яку було розміщено в за-лишках панського маєтку, почала працювати з 1925 року.
         В1968 році за кошти місцевого колгоспу ім.  Леніна було розпочато будівництво типового приміщення восьмирічної (за проектом) школи на 320 учнівських місць, яке було завершене 3 грудня 1973 року. В цьому приміщенні і навчаються в даний час діти теплівчан.
       
    
        В 1936 році Теплівській школі було надано статус середнього навчального закладу, а через два роки, в урочистій обстановці, відбувся перший випуск десятикласників.                         Багато зусиль для навчання і виховання підростаючого покоління приклали вчителі Теплівської середньої школи. Слід згадати вчителя російської мови та літератури Бережного Дем’яна Дем’яновича, який почав трудову діяльність у цій школі ще до війни. У 1941 році він, як і багато інших педагогів, пішов на фронт захищати свій рідний край від фашистської навали. Повернувшись після Перемоги, він працював директором однієї з київських шкіл.

      Щиро любили та поважали учні вчителя фізики Ольшанського Володимира Петровича, руками якого було поповнено кабінет фізики навчальним приладдям.
       В 1930 році вчителем української мови та літератури працював Кравченко Олександр Демидович. Викладав він у школі і музику, грав чудово на скрипці і співав. Його донька Валентина Олександрівна Маркіна, професор історії, з 1961 року завідувала кафедрою історії середніх віків у Київському Державному університеті ім. Т. Г. Шевченка. Вона є автором понад 50 наукових праць.
     
        До глибини душі був закоханий у викладання свого предме-ту Білий Віталій Дмитрович, який вів математику в середній школі на початку 50-х років.
       З 1957 по 1959 рік школу очолював Кукало Аркадій Костян-тинович, а з 1959 по 1976 рік директором школи працював Чугу-єв Микола Гордійович. Після виходу на заслужений відпочинок Миколи Гордійовича  керував педагогічним колективом Морфід Юрій Григорович. Прийняв естафету від своїх вчителів та пра-цював тривалий час директором школи Горб Анатолій Андрійо-вич, якого на цій посаді змінила Велігоцька Галина Яківна. В даний час Теплівську школу очолює колишня випускниця школи Усенко Алла Михайлівна.
       Багато випускників школи стали відомими людьми. Серед них двічі Герой соціалістичної праці Ремесло Василь Миколайо-вич, Герої Радянського Союзу О. І. Бідненко,  І. Л. Третяк, О.А Іванько, О.Я. Бабак, який одержав звання Героя  за участь у во-єнних діях у Нагірному Карабасі, де загинув, виконуючи свій військовий обов'язок.

        Бондаренко Петро Трохимович – селекціонер, наставник і вихователь вченого Ремесла В.М., професор Маркіна В. О., ко-лишній представник президента України в Київській області Капштик Іван Маркович, брати Дерновий Михайло Григорович – генерал-майор, Сергій Григорович – підполковник, Олександр Григорович – полковник. Начальником військового училища був Кап штик Анатолій Маркович. Багато випускників пов’язали свою долю з професією військового. Це полковники Петренко М. І., Сундук В. І., Бондаренко М. Г., Корж О. О., Спичак Олена Кузьмівна, Могила Е.В. Трудовими здобутками прославилися випускники Теплівської школи Стегній Станіслав Феодосійович, Галян Микола Петрович, Кузьменко Василь Іванович. Їх вклад в розбудову суспільства держава оцінила високою нагородою – Орденом Леніна.
        Багато випускників Теплівської школи здобули вищу освіту в вищих учбових закладах держави. До революції 1917 року ви-щу освіту в селі мав лише один чоловік – Бондаренко Петро Трохимович. У даний час у селі живе й працює 38 чоловік з ви-щою освітою. П’ять вихованців Теплівської школи виконували свій інтернаціональний обов’язок в Афганістані -це Кулак Вале-рій Іванович, Кадура Микола Миколайович, Стегній Сергій Бо-рисович, Петренко Сергій Миколайович та Гордієнко Микола Федорович.
       У важких умовах проходило навчання наших ровесників у довоєнні та  після воєнні роки.
Форма учнівська була відсутня, підручники були в обмеженій кількості, зошити теж, чорнило виготовляли самостійно, Шкіль-не знаряддя носили до школи в саморобних полотняних сумках або просто замотували в хусточку. Поступово навчально - мате-ріальна база школи поліпшувалась.
      За останні роки в школі обладнано спортивний майданчик, комп’ютерний клас, в якому всі вчителі пройшли курси «Mi-crosoft» та «Intel», і проводяться уроки з використанням НКК. За кошти спонсорів для школи було придбано телевізор, 2 музич-них центри та програвач.

    
      Зараз у школі працює 19 вчителів, які навчають 115 учнів. 15 з них мають вищу освіту, 6 учителів  вищу кваліфікаційну кате-горію, трьом присвоєно педагогічне звання «старший учитель». Педагогічний колектив школи працює над проблемою « Ство-рення оновленого освітнього середовища для максимального ро-звитку особистості відповідно до її потенційних можливостей

Теплівська загальноосвітня школа 1-ІІІ ступенів- це колектив творчих педагогів, які постійно працюють над упровадженням новітніх педтехнологій. Учителі завжди в пошуку- як зробити школу другою домівкою для дітей, як зацікавити їх нелегкою працею навчання.

Одним із шляхів формування в учнів інтересу до оволодіння знаннями педагоги вбачають у налагодженні тісного співробіт-ництва між учителем та учнем, Учителі здатні захопити своїх вихованців, повести їх за собою, зробити співавторами уроку, а значить в майбутньому- творцями свого життя.

Колектив намагається працювати так, щоб кожен урок був спря-мований на особистісний розвиток дитини з будь-якими можли-востями і здібностями, нахилами та інтересами.

Спогади ветерана педагогічної праці Клименка                                  Івана Карповича

       Трудову діяльність я розпочав в 1953 році В той час діти на-вчилися в чотирьох старих приміщеннях, в яких по суті і функ-ціонувала Теплівська школа. Класів було 19: чотири початкові класи, 2 п’ятих, 2 шостих, 2 сьомих, 3 восьмих, 3 дев’ятих ,3 де-сятих. Працювали в дві зміни. Навчання починалось о восьмій годині  ранку. Опалення в класах було пічне (грубами), топили тоді торфом з місцевої торфорозробки. Освітлювались класи в вечірній час гасовими лампами. Їдальні при школі не було. Вік дітей, що відвідували школу , був від 7 до 17 років.                                         Дуже поважали вони таких вчителів - Михолата Миколу Івано-вича, Чугуєва Миколу Гордійовича, Столяренко Тетяну Павлів-ну, Сайка Петра Кириловича, Семенова Михайла Юрійовича, Семенову Ніну Федорівну, Велігоцького Сергія Костянтиновича, Артеменко (Щербину) Марфу Гнатівну. Багато наших учнів стали відомими людьми: Собко Михайло – архітектор м. Канева, Мацько Катерина – Науковий співробітник доцент- мовник, Антонечко Анатолій – науковий  працівник м. Москва та багато інших.
      Пам’ятаю, як будувалася нова школа. Зводив її будівельний загін, але роботи вистачало і учням школи, і вчителям.

  

У жовтні 2008року Теплівська  школа відсвяткувала своє 35-річчя..До своєї Альма-матер злетілися випускники різних років. Скільки було приємних зустрічей, палких обіймів, сліз радості. Школа зустріла своїх дітей з теплом і любов'ю Випускники були приємно вражені оновленими кабінетами, чистотою і затишком. А особливо теплою зустріччю з боку працівників та теперішніх вихованців школи. Зі сцени лилися задушевні пісні у виконанні вчителів та учнів, у запальному танку кружляли учасники хореографічного гуртка. Гості мали можливість ознайомитися із роботою педагогічного та учнівського колективів школи,
    

       Перед концертом юні спортсмени проводили змагання із го-стями на спортмайданчику. Велику пошукову роботу перед свя-тковими урочистостями  провели учасники туристсько-краєзнавчого гуртка разом зі своїм керівником  Гончаренком І. Г. та педагогом-організатором Галян В. М.
       Та й не дивно. Адже в нашій школі працюють майстри своєї справи, які крім знань, прищеплюють учням любов до рідної зе-млі,  навчають з повагою ставитися до свого здоров'я.
       На шкільних  та  районних звітах і конкурсах учні нашої школи неодноразово займали почесні місця, за що були відзна-чені грамотами.
       Це юні вокалісти Вікторія Бабієнко, Діана Джим, Аліна Об-руч, Антон Бабенко,  Валерія Чепур, художники Олександра Камська, Ангеліна Бабенко,  учасники драматичного колективу Зоряна Цуркан, Катерина Швачка, Катерина Бабієнко, Іванна Шепелява, учасники танцювального колективу Діана Сидоренко, Людмила Кулак, Владислав Шилипун.
      Без них не відбувається жоден концерт та свято у сільському Будинку культури.  Жителі села щирими оплесками дякують юним виконавцям за їх щедрий талант.
       А досягти нашим вихованцям найвищого рівня людської ді-яльності-творчого- допомагають педагоги-наставники : учитель музичного мистецтва Козачок Микола Миколайович, хореогра-фії Лимар Надія Миколаївна, учитель образотворчого мистецтва Марченко Тетяна Миколаївна, керівники драматичного колективу Галян Валентина Миколаївна та Бабенко Ніна Петрівна, які закохані в мистецтво, і любов до нього передають своїм учням.
 

Не можна не сказати про вчителів фізичного виховання В.В. Панька та О. П. Бабієнка.  Завдяки їм наші учні виборюють призові місця у районі зі спортивних змагань. Це Дідик Богдан, Березорудський Вадим, Шилипун Владислав, Гусак Альбіна, Шкарбан Вікторія, Шкарбан Віктор, Соломка Роман.

  ПРАГНЕМО,
  ЩОБ НАША ШКОЛА СТАЛА
  ШКОЛОЮ РАДОСТІ ДЛЯ ДІТЕЙ,
  ШКОЛОЮ ТВОРЧОСТІ ДЛЯ ВЧИ-ТЕЛІВ,
   ШКОЛОЮ СПОКОЮ ДЛЯ БАТЬКІВ.

                         Випускники школи,  які закінчили педагогічні навчальні заклади.
1. Сквира Наталія
2. Войтенко Людмила.
3. Одинока Людмила.
4. Марченко Людмила.
5. Голік Інна.
6. Сквира Олександр.
7. Тарасенко Юлія.
8. Марченко Віталій.
9. Худолій Володимир.
10. Ткаченко Олександр.
11. Кузьменко Наталія.
12. Маслій Алла.
13. Ахмедова Яна.
14. Дудич Тетяна.
15. Литвиненко Ірина.

Школа, школа Вулик гомінливий,
Дружний і веселий рідний дім.
Кожен з нас завжди отут щасливий,
Бо живе і вчиться,   творить в нім.